02-07-2010 На Летичівщині, 1 липня проходила нарада-семінар за участю сільських голів на тему: «Розвиток підприємницької діяльності в сільській місцевості та розвиток соціальної сфери на селі».
Організатором заходу виступив сектор дорадництва управління агропромислового розвитку на чолі з головним спеціалістом В.С.Мудраком.
Василь Сергійович, зокрема, зазначив: «Метою семінару є ознайомлення і обмін досвідом щодо організації, залучення і сприяння розвитку підприємницької діяльності на селі, утвердження цілеспрямованої роботи малого та середнього бізнесу, об’єднання людей в сільськогосподарські кооперативи задля відродження і утримання в належному стані соціальної сфери сільських населених пунктів, часткового забезпечення селян робочими місцями. Це питання гостро стоїть на часі, тому є актуальним для всіх без винятку сільських рад нашого району. Показовим у цьому плані є напрацювання і здобутки Требуховецької сільської ради, як відомо однією з кращих не лише в Летичівському районі, а й на Хмельниччині, тому було вирішено розпочати нараду-семінар із відвідання кращих об’єктів підприємницької діяльності її населених пунктів».
У роботі наради-семінару взяв участь фахівець із дорадництва Кам’янець-Подільського аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук, доцент О.Г.Березюк.
Розпочався семінар з ознайомлення із роботою приватного племінного підприємства з бджільництва «Прибузькі медобори», діяльність якого спрямована на вирощування та зберігання племінного матеріалу. Розташоване воно в мальовничій місцині с. Головчинці. Основний напрям щоденної роботи невеличкого колективу – вирощування бджолосімей, маток-бджіл. На базі цього підприємства науково-технічною радою Міністерства аграрної політики було затверджено внутрішньо породний тип бджіл «Українська степова – Хмельницька». Виведення нової продуктивної популяції – це наслідок 20-річної невтомної праці підприємця Дмитра Олексійовича Яцишина та його вірних помічників – дружини Людмили Василівни та сина Артура. Фінансову звітність справно веде бухгалтер Оксана Степанівна Вавшко. Деякі новинки по догляду за бджолами власноруч розробив і запровадив, керуючись багаторічним досвідом роботи, сам Дмитро Олександрович. Адже бджоли - це своєрідна ієрархія, маленька держава в кожному окремо взятому вулику, яка мігрує, кочує, має свої правила співжиття з навколишнім світом і собі подібними золотокрилими братами.
«Прибузькі медобори» - одне з трьох ліцензованих і атестованих підприємств, своєрідна школа передового досвіду, а буде розвиток – будуть нові надходження до місцевого бюджету, адже тут дбають не лише про науковий і практичний бік справи, а й про гармонійне поєднання всіх складових процесу приватного підприємництва в контексті його розвитку в умовах сільської громади. Тут, на вільних просторах, невтомні бджілки-трудівниці зносять у вулики цілющі нектар, пилок, бджолину отруту, що реалізуються на користь людям. Пригостились запашними щільниками й учасники наради-семінару, побажавши Дмитру Олександровичу та його помічникам міцного здоров’я, наснаги та успіхів у роботі.
Проїжджаючи повз пам’ятника полеглих у боях радянських воїнів, ми не могли не зупинитись. У роки війни, утримуючи лінію оборони вздовж плеса річки Південний Буг, тут полягло понад 300 молодих бійців. Пам'ять визволителів с. Головчинці, які загинули в боротьбі з фашистськими загарбниками й навіки спочили на летичівській землі, учасники наради-семінару вшанували хвилиною мовчання, поклали до його підніжжя квіти. 
Радо прийняли сільських голів і в Головчинецькому Свято-Преображенському жіночому монастирі. Священнослужитель повідав присутнім давню й цікаву історію його створення, відкрив трагічні сторінки минувшини та розповів про зусилля щодо його відродження. Одна з монахинь подарувала гостям образки із зображенням Преподобного Онуфрія із побажанням невтомно працювати на благо громади, людям на добро. Втамувала спрагу й додала сил у нестерпну спеку й чудодійна вода із джерела святого Онуфрія.
Учасники семінару були вражені не лише квітниковим розмаєм, у пахощі й красу якого увібрались відновлені будівлі монастирського комплексу, а й тим, як дбайливо доглядають тут городні рослини. На них має чудодійний вплив не лише велич духовної аури цього святого місця, а й невтомність тих, хто плекає їх своїми вмілими руками й небайдужою душею. З упевненістю можна сказати: буде чудовий урожай городини. А ще тут є своя міні-ферма ВРХ, розрахована на 12 голів. Поки що утримуються 6 дійних корів та 2 голови молодняку. На час відвідин худоба була на випасі, втім, відвідувачі захоплено оглядали приміщення, де створено всі необхідні сучасні умови – від металопластикових вікон до автономного теплопостачання, наявності холодної та гарячої води (на знімку). Тварини утримуються в належних санітарно-гігієнічних умовах. Поряд із корівником - курник на 40 голів пернатих, обабіч у загорожі – курчата. Про все це неспокійне господарство розповіла нам одна з доглядальниць – послушниця Марія, яка в цей час годувала курчат (на знімку).
Відвідали учасники-семінару й територію готельно-ресторанного комплексу «Райдуга», який розташувався у колишньому дитячому оздоровчому таборі. Тут створено прекрасні умови для відпочинку, а гордістю є вольєр, де мирно уживаються косулі, олені, породисті кролики, дикі качки. Приймаючи відвідувачів, підприємці не лише дбають про власні інтереси, а й наповнюють коштами місцевий бюджет. От і дійшли учасники наради-семінару висновку: не потрібні нашим людям заморські дива та чужі краї, адже й у нас не гірші швейцарських мальовничі краєвиди, настояне на ароматі трав і лісів повітря, словом, чудові умови для відпочинку на створеному самою природою підґрунті та розвитку місцевої бізнесової справи.
Однак огортає сум, що підприємництво обмежується тільки вузькими споживацькими інтересами, не рахуючись, скажімо, з потребами дітей в оздоровчому відпочинку. Прикро, але факт: з шести дитячих таборів, якими славилися Головчинці на всю область, приймає дітей на відпочинок лише «Чайка». Інші ж, як от, напроти, улюблена дітьми району «Лісова казка» спустошується і заростає бур’янами. Натомість немає де на місцевому рівні оздоровити дітей. Хай би ті, хто поклав око на створене для дитинства, інвестували кошти на благо підростаючого покоління, розвиток спортивно-оздоровчого бізнесу через місцеве самоврядування.
Приємно було слухати розповідь заступника начальника табору «Чайка» А.І.Паламарчук про те, як приємно провели час першої табірної зміни 200 юних подолян віком від 6 до 18 років. Є, звичайно, проблеми, хочеться відновити басейн, але навіть без цього тут підтримуються належні умови для відпочинку дітей, дбають про них. Хочеться, щоб у головчинецьких лісах знову зазвучали сурми, чувся сміх дітвори. Чи можливо це тепер, коли всі табори опанував приватний бізнес?..
Наступна зупинка в Требухівцях. Слід віддати належне сільському голові Н.Г.Алєксєєвій, яка разом із депутатами доклала зусиль, щоб не дати спустошитись території й будівлі колишньої тракторного парку, де вже кілька років діє приватна майстерня по ремонту великотонажного транспорту, власником якої є підприємець ?Мацибура. Її працівник ?Білюк розповів про особливості цієї нелегкої роботи. Головне – збережено приміщення, розпочата й розвивається корисна справа.
Ще одне цікаве й незвичне ремесло започатковане в Требухівцях у приміщенні колишньої сільської ради, яке орендує приватний підприємець С.А.Консузян (Газелян)? Тут налагоджено виробництво калош і спецодягу. Сурен Аршакович продемонстрував обладнання, розповів про особливості виробничого процесу (на знімку). Має місце сезонна форма роботи працівників, є відповідне швейне обладнання, на якому здійснюється масовий пошив 36 видів одягу. Неподалік - розташоване приватне підприємство «Граніт», де виготовляються ошатні мармурові пам’ятники з місцевого матеріалу.
Своєрідна дискусія і дегустація продукції «Хмельницької маслосирбази» відбулася в ПП «Подолянка» с. Ставниця. Підприємство спеціалізується заготівлею молокосировини з 10 сіл нашого району, яке доставляється сюди протягом найближчих двох годин. Тут відбувається його первинна переробка, виготовляються напівфабрикати, які відправляють на «Хмельницьку маслосирбазу».
На подвір’ї відбулася своєрідна дискусія з питань дотримання якості заготівлі молока, в якій взяли участь директор приватного підприємства В.В.Ільчук, керівник технологічного процесу заготівлі та бухгалтер Н.Я.Ільчук, а також заступник директора «Хмельницької маслосирбази» з питань заготівлі сировини М.М.Собко. Учасники її наголосили на тому, щоб сільські голови сприяли процесу заготівлі молока на чесних, партнерських засадах, тоді виграє і кожен окремо взятий селянин, і громада, і соціальна інфраструктура села.
Закінчилася нарада-семінар на полях приватного підприємства, власниками якого є жителі Ставниці М.Холод та В.Наварчук. На орендованих в людей землях (паях) вони вирощують різноманітні зернові та злакові сільськогосподарські культури. Одна з незвичних – посіви льону, який після вирощення і збирання переробляється на олію, для закупок фармацевтичної і ветеринарної галузей. Про особливості зусиль, плани й перспективи вирощування лікарської сировини й традиційних для нашої національної сільськогосподарської діяльності культур розповів М.М.Холод.
Підсумовуючи нараду-семінар, фахівець із дорадництва Кам’янець-Подільського аграрного університету О.Г.Березюк, позитивно оцінив її роботу й зазначив: «В умовах розбурханого кризовими та економічними протиріччями сьогодення, розвиток приватного підприємництва в умовах сільської місцевості – це той стержневий фактор утримання села, що не дозволяє занепасти йому й допомагає просто вижити. Україна вступила в СОТ, а досвід європейських країн демонструє, що створення сільськогосподарських кооперативів, маркетингової мережі збуту продукції з селянського двору, або розвиток будь-якого іншого виду діяльності має позитивний вплив на розвиток соціальної сфери, задоволення потреб широкого кола споживачів. Допомогти селянам у цьому й покликана дорадча служба, звертаючись до якої, селяни зможуть отримати вичерпні відповіді й практично та науково обґрунтовані поради щодо ведення справи приватного бізнесу».
Подібні виїзні семінари мають вагоме практичне значення і регулярно будуть проводитися й надалі.
Т.ПАВЛИНСЬКА.
Фото автора.
